Сучасні люди почали турбуватися про навколишнє середовище. До жителів з різних куточків планети прийшло розуміння, що ресурси екології не вічні, природа не в змозі «переробити» мільярди тонн пластикових відходів, генерованих людством. Через заповнені сміттям океани гине риба, на суші утворюються звалища, які несуть негативний вплив не лише на природу, але й здоров’я людей.
Херсонські вчені не стали осторонь, вони вирішили зробити вклад у захист довкілля — винайшли унікальний матеріал, гідну заміну пластику. Винахід відразу почав активно використовуватися в побуті. Біопластик у кілька разів дешевший синтетичного пластику, до того ж не виділяє шкідливі відходи, що можуть труїти навколишнє середовище. Детальніше про розробку читайте на kherson.name.
З чого все починалося?
Вперше вчені почали застосовувати рослини для виробництва біопластику в середині 19 століття. Для його створення використовували – цукрову тростину, картоплю, та інші культури.
У Херсонському аграрному університеті у 2020 році зовсім випадково був знайдений метод виробництва екологічно чистого матеріалу. Вчені активно експериментували з технологіями вирощування грибів, таким чином, їм вдалося створити природний пінопласт.
Кафедра ХДАУ орієнтована на перероблення продукції тваринництва та рослинництва. Тут агрономи проводять дослідження хімічного складу, слідкують за врожайністю грибів, досліджують види термічної обробки. Розробка екологічно чистого матеріалу виявилась випадковою. Ігор Чернишов доцент кафедри приніс грибні блоки з них виростили гливи. Так сталося, що відпрацьований блок залишили у підсобці. Через певний час він висох, дослідники помітили, що структура блоку як за вагою, так і властивостями була дуже схожою на пінопласт.
Далі університетські дослідники спробували зробити з нього різні вироби, які підходять для використання в побуті. Головною ціллю стало не лише отримання найкращого варіанту пластику, а й використовувати для його створення відходи сільськогосподарської продукції. Першопроходцем для експериментів став універсальний субстрат для вирощування грибів. Він складався з лушпиння соняшника та соломи пшениці. Надалі проводили певні спроби з усіма рослинними відходами сільського господарства, зокрема: просом, рисом, сіном.
Полімер у горщику
На формування грибного пластику витрачається 2 тижні. Технологія доволі проста: суміш заражають грибницею, укладають її у спеціальну форму. Далі міцелій розвивається, на середині стадії розвитку зафіксовують субстрат, ріст грибниці зупиняється. Після цього ферментований міцелієм матеріал висушують, в штучних умовах процес займає 5-6 днів. У роботі вченим допомагають студенти університету.
Винахідники вважають, що термін біопластик не зовсім правильний. Швидше за все, це комплексний полімер із целюлози та хітину грибів. Переваг нового матеріалу над пластиком багато:
- Виготовлення відбувається з відходів сільськогосподарського виробництва. Тобто на полях не відбувається їх спалення.
- Виробництво безвідходне (вода після пастеризації стає цінним добривом).
- Полімер з грибів екологічно чистий, природний продукт. В ньому немає компонентів, які виділяють продукти розпаду.
- Утилізація відпрацьованих продуктів легка. Все розкладається в землі за 30 днів, при цьому відбувається покращення ґрунту.
- Продукт має приємний запах грибів, спеціальний малюнок поверхні.
Отриманий у ХДАУ матеріал у 2020 році запатентували, своєю структурою він нагадує пап’є-маше. Легко ріжеться, кришиться, не вимагає ніякої обробки – форму йому задають під час наповнення субстратом.
Після проведення перших експериментів на кафедрі навчального закладу було створено кілька звичних у побуті речей – абажур для лампи, ваза для квітів. Крім цього, вдалося отримати зразки тротуарної плитки. Зробити серйозніші вироби дослідникам заважає мала площа лабораторій.
