Мешканка Херсонщини – сировар із далекоглядними планами

Не буде новиною сказати, що пандемія, карантин, постійні обмеження дуже змінили людей і їх погляди на власне життя. Хтось нарешті зрозумів, що треба краще дбати про своє здоров’я та більше займатися спортом, дехто в таких умовах почав розвивати власний талант і ділитися результатами в соціальних мережах. Також багато й тих, хто усвідомив, що займається справою, яка абсолютно не надихає та не приносить задоволення. Більше інформації – на сайті kherson.name.

Багатьох українців така ситуація в країні та й у світі змусила позбутися страху відкриття нової сторінки у своєму житті й вони прийняли важливе рішення – розпочати власну справу. І хоча зараз в Україні є свої нюанси ведення бізнесу, більшість не зупиняється та продовжує працювати, щоб все-таки отримати бажані результати.

Окремі історії про початок власної справи здатні зацікавити будь-кого та мотивувати до реальних дій. Саме така історія трапилася з мешканкою Херсонщини, яка одного дня вирішила переїхати з міста ближче до природи та стала власницею справжньої козиної ферми.

Як все починалося

Олена Белозоренко пропрацювала більше 15 років у відомому Херсонському театрі імені М. Куліша – одному із ключових культурних центрів міста. Бажаючи змінити своє оточення, стати трохи ближче до природи, вона з чоловіком переїхала до Станіслава. Там сім’я завела двох кіз, щоб мати натуральне молоко та готувати щось для себе.

Жінка говорить, що раніше ніхто з них і не куштував молока кози, це був для них новий досвід. Думали, що може бути не смачно, адже кажуть, що козяче молоко подобається не всім і має специфічний смак, однак їм дуже сподобалося та нагадало пломбір.    

Ще якийсь час Олена щодня їздила на роботу до Херсона, а потім поверталася до своїх кіз. Так як їздити кожного дня зі Станіслава до Херсона не дуже зручно, їй довелося обирати – або театр, або господарство.

Жінка вирішила покинути роботу та залишилася у Станіславі. Вона почала розводити породистих кіз, бо вони дають більші об’єми молока та виготовляти бринзу. Виходило смачно, тому зупинятися на цьому жінка не захотіла. Спробувала зробити інші сири і це також дало гарний результат.

Все вироблялося у невеликій кількості, потроху, аж поки до справи не долучилися дорослі діти, які допомогли й кіз більше придбати, й підштовхнули до подальшого розвитку.

Власна козина ферма та виготовлення вишуканих сирів

Розуміючи, що масштаби господарства збільшуються, сім’я Белозоренко зареєструвала екоферму, яку назвали «Лиманська коза». Зараз Олена може запропонувати гостям понад 15 різних видів сирів, у тому числі рікотту, фету, адигейський і т.д.

Рецепти жінка знаходить на спеціальних форумах і сайтах в інтернеті. Оскільки сама є людиною творчою, то й у виробництво сиру додає свого характеру, творчості. У результаті виходять оригінальні, дуже смачні сири, які можуть вразити своїми смаковими якостями.

Тож за творчу частину, сироваріння відповідає Олена, а за догляд за козами – чоловік Валентин. Ферму за останній рік відвідало чимало гостей, що приносить жінці велику радість та мотивує працювати ще краще.

Олена сподівається, що надалі все більше людей зможуть приїздити до них на ферму та куштувати сири власного виробництва. В планах жінки – розвивати та збільшувати ферму, дати можливість людям працювати там і приєднатися до мистецтва сироваріння. 

Get in Touch