Сучасні люди вже звикли слухати по радіо, телевізору, читати в газеті прогноз погоди. Але так було не завжди. Раніше, херсонці які жили в 19 столітті не мали точного прогнозу погоди. Про те, як з’явилися в нашому місті перші метеорологічні станції, що в них досліджували, читайте далі у статті на kherson.name.
Все починалося з аграрного університету
Важко сказати, хто і коли саме організував метеорологічні спостереження на Херсонщині. Відомо лише те, що з 1825 по 1852 рік в місті проводили кліматологічні та метеорологічні дослідження до того часу, поки існувало Чорноморське портове управління. Всі спостереження велися в училищі штурманів.
Новим етапом розвитку метеорології, як важливої науки стало заснування агрометеостанції у 1879 році при земському сільгоспучилищі (нині це Херсонський державний аграрний університет). З 1881 року почала працювати станція, розміщувалась вона в саду при училищі.
Вже у 1887 році результатами роботи агрометеостанції зацікавилося земство. Саме тоді отримані дані від станції почали публікувати у своїх виданнях присвячених сільському господарству земські автори. Першою, хто опублікував спостереження за погодою та прогнози була газета «Херсонські губернські відомості».
Проноз погоди в газеті містив такі дані: середні показники барометра, повітря, напрям вітру, хмарність, випадання опадів.
У 1900 році на території Херсонської земської дослідницької станції врешті заснували метеостанцію.
Великий слід в історії не тільки Херсонщини, але й світової метеорології залишили вчені Ізмаїльський та Колосовський. Перший жив у нашому місті, і саме тут раніше за всіх досліджував вологість ґрунту, як один із факторів, що впливають на майбутній урожай. Пізніше вчений взявши за основу свої напрацювання у Херсоні видав книгу «Як висох наш степ».
Варто зазначити, що Херсон вважається єдиним українським містом, де дослідження вологості ґрунту проводиться з 19 століття.
Без метеорології немає сільського господарства
Вчений Колосовський став відомим завдяки своїм великим планам, які він зміг втілити в Херсоні. Чоловік працював професором в Новоросійському університеті, який знаходився в Одесі.
У 1883 році він відправив до Херсонської земської управи власну доповідь. В ній йшла мова про те, що потрібно організувати на півдні України велику мережу метеостанцій, тоді буде простіше вивчати особливості клімату.
Доводи Колосовського були правдиві, земська управа погодилася, виділила гроші на будівництво метеостанцій. До речі, це був перший безпрецедентний випадок, коли влада профінансувала метеомережу. В історію вона увійшла як «Метеорологічна мережа південного напрямку». Вважається, що вона довгий час була одною з найкращих мереж світу.
Варто зазначити, що земська управа багато уваги приділяла повноцінному розвитку цієї науки. У 1892 році Колосовський переїхав до Петербурга фінансування та розвиток мережі різко припинилися. Це спричинило повне знищення всього господарства. Навіть із Петербурга вчений намагався підтримувати своє «дітище».
Зрозумівши, що потрібно якомога скоріше щось робити, у 1910 році влада знову виділила гроші на розвиток метеорології. На жаль Перша світова війна та революції зруйнували метеогосподарство.
Після громадянської війни відновили роботу метеогосподарства. Тоді професор Воцелко написав та видав свою книгу «Клімат Херсонщини». В ній Воцелко проаналізував дослідження в області метеорології за 50 років.
Новий обласний метеорологічний центр
Після закінчення Другої світової війни заснували центр гідрометеорології в області, який працює до тепер. Робота синоптиків в сучасному закладі стала набагато простішою. Те, що раніше доводилося вираховувати вручну, нині легко роблять за допомогою комп’ютерних програм.
