Ліс – це легені планети. Напевно вам не раз доводилося чути цей вислів. Насправді так воно і є, без дерев важко уявити життя людей. 

Сучасні ліси Херсонщини знищуються людьми: діяльність браконьєрів, нечистих на руку бізнесменів давно стали причиною масової вирубки створених природою лісів. Якщо люди не зупиняться, то дуже скоро залишки лісових господарств будуть зруйновані. У 19 столітті все було по-інакшому, тоді навпаки люди прагнули, докладали зусиль для розвитку лісу. Більше на kherson.name.

Більше степу, ніж лісу

Підполковник генерального штабу Херсонського повіту Олександр Шмідт написав книгу «Лісництво», яка вийшла в 1863 році.  В ній мовиться, що ліси в Херсоні станом на 1863 рік займають невелику площу. Всього в Херсоні на той час було 90, 600 десятин лісу.

 Шмідт класифікує ліси нашого міста за двома характеристиками:

• степові ліси, які ростуть на поверхні степів, по скатах балок, ярів,
• плавневі ліси, що ростуть у долинах чи плавнях.

Перші штучні ліси

Князь Потьомкін став основоположником лісорозведення в нашій степовій місцевості. Він віддавав перевагу розведенню дубових насаджень. Таким чином, перші штучні посадки дуба відбулися з початку будівництва міста Херсона.

Досить цікавий факт, що весною 1783 року влада уклала контракт з англійським садівником Моффетом, який власною персоною прибув до нашого міста. Після підписання контракту садівник зобов’язався провести роботи з лісорозведення у межах міської території.

Пройшло кілька місяців, на березі річки Веревчиної висадили кілька тисяч дерев. Невелика частина гаю англійського садівника була названа казенним садом, улюбленим місцем відпочинку херсонців.

Розширення та охорона лісів

В 1859 році в дію увійшло положення про новий устрій лісу в південних поселеннях. Устрій мав головний напрям – надання рекомендацій щодо розведення лісів по схилах балок і ярів. Крім цього, були розроблені певні правила щодо збереження лісових насаджень, які чітко регулювали вирубку лісів.

Згідно з положенням дозволялася суцільна вирубка високостовбурних дубів.

Вже у 1866 році на земських зборах були встановлені свої правила щодо розведення лісів в степовій смузі. Ці нові правила зобов’язували селян займатися посадкою дерев на територіях, які орендовані, або підлягають приватній власності. Щороку на кожній садибі потрібно було посадити від 5 до 10 дерев.  

Цікавим пунктом правил був розділ щодо збільшення повноважень державної та приватної лісової варти, де зазначалося стягнення штрафів з порушників. За перебування в лісі або саду без дозволу господаря потрібно було сплатити – 1 рубль. За порубку чи злам дерева – 20 рублів, якщо цінна порода дерева, то винного чекав суд.

Задля покращення лісової справи у Херсонські губернії вирішили створювати розплідники. Таким чином, перший відкрився у 1888 році, займав територію 10920 га землі в селі Великі Копані. За 5 років свого існування цей розплідник реалізував понад 60 тисяч плодових дерев та 800 тисяч дерев лісових порід.

На початку 1898 року міська дума прийняла розумне рішення щодо збільшення лісових насаджень. До робіт лісорозведення почали долучати учнів місцевих навчальних закладів. За свою допомогу учні отримували нагороду в вигляді концертів від спонсорів, де проводили розважальні програми та частували дітей солодощами.

У 1900 році було вперше у Херсоні провели свято День деревонасадження. Тоді завдяки містянам, які відвідали свято, місто збагатилося на понад 1000 дерев. У 1901 році висадили понад 50 тисяч саджанців.

Міська рада натхненна успіхами таких заходів, клопотала щодо збільшення асигнувань на влаштування подібних свят. Власним коштом вона випустила серії брошур в яких розповідалась користь деревонасаджень.

Тривало це не довго, бо різні політичні, економічні проблеми в місті, які почалися з першої революції в 1905 році, звели нанівець добрі починання.