Примхи погоди в Херсоні на початку ХХ ст. та їх наслідки

Суттєві зміни клімату почали помічати херсонці ще у ХХ ст. Херсонщина багата на поля, які, без перебільшення, годують більшу частину території України. Погодні умови, безумовно, впливають на те, яким буде врожай і як складно буде його збирати. Подробиці – на сайті kherson.name

Ще на початку ХХ ст. херсонці зіткнулися з серйозними погодними змінами, які, своєю чергою, спровокували неврожай та інші негативні наслідки. Про те, які саме природні примхи здивували населення Херсонщини та що за ними слідувало, здебільшого знаємо з публікацій у місцевих газетах. Найбільше інформації на цю цікаву тему можна зустріти у популярній газеті Херсона під назвою «Юг».

Загальна характеристика погодних умов у Херсоні на початку ХХ ст.

Говорячи про степи, Херсонщину, більшість людей одразу думають, що головною погодною проблемою цього регіону були засухи. Звичайно, спекотне літо – це невіддільна частина Херсонщини. Сперечатися з цим, мабуть, не буде ніхто. Але і дощі, повені неодноразово приносили Херсону багато бід.

Характерно, що в більшості випадків спека та дощі чергувалися. Наприклад, у 1901 році у Херсоні пройшла велика злива, яка накрила місто та продовжувалася протягом 12 годин. А у 1903 році було зафіксовано засуху, яка спричинила поганий врожай і змусила селян по-справжньому голодувати. Тобто погода у Херсоні вміла дивувати та завжди знаходила спосіб звернути на себе увагу.

І якщо жителі сіл, розташованих поблизу Херсона, у дощові періоди переймалися здебільшого за врожай, то в жителів міста додавалася ще одна проблема – руйнування домівок, доріг, мостів тощо. Такі наслідки були звичайною справою на початку ХХ ст. Про це можна прочитати у багатьох листах і щоденниках різних гостей Херсона, більшість з яких сприймали це місто як таке, що потопає у грязі.

Найбільші погодні сюрпризи у Херсоні та їх наслідки

Серпень 1901 року запам’ятався херсонцям надовго, адже тоді, у ніч на 17 серпня, у місті лила страшенна злива. Вона супроводжувалася громом, блискавками та дуже сильним вітром. У результаті цієї масштабної зливи були зафіксовані численні пошкодження як у самому місці, так і на його околицях. З відомих наслідків можна назвати пошкодження будинків, а саме зрив залізних листів з дахів, затоплення приміщення міського театру, численні повалені дерева, потоплені вулиці тощо.

Але все ж найбільше постраждав від цієї зливи будинок Беновіча, який був добре знайомий усім херсонцям. Він займав дуже велику територію, виглядав дорого та привабливо, для багатьох був справжньою визначною пам’яткою у місті. Тому його затоплення і мало такий великий розголос.

У 1902 році у Херсоні було занадто дощове літо, яке зіпсувало всі плани херсонців. Велика кількість опадів вплинула на мізерний врожай зернових, овочів і фруктів. Подекуди берегові місця, які орендувалися людьми спеціально для посадки овочів, фруктів, залишилися незасадженими, оскільки цьому завадила мокра, розкисла земля.

Весна 1905 року принесла з собою у Херсон масштабний шторм. Вода підіймалася у плавнях Дніпра настільки, що худоба, яка там випасалася, просто плила. Місцеві намагалися врятувати тварин, але тільки декільком це врешті-решт вдалося. Через декілька днів до лівого берега Дніпра поблизу Херсона водою було прибито понад 60 осіб великої рогатої худоби. 

Таким чином, примхи погоди у Херсоні на початку ХХ ст. були показовими та дали зрозуміти населенню, що завжди потрібно мати якийсь запас продовольства та бути готовими до кліматичних змін. Нарікати на природу не доводиться, адже найбільша провина за такі природні катаклізми та зміни лежить саме на людині. 

Get in Touch