Села Херсонської області Осокорівка та Високопілля знайомі людям, які їздять трасою з Херсона до Дніпра та назад. На одному з поворотів мандрівники можуть побачити невелику скульптуру, що було встановлено на честь кавуна – символ регіону. Цей об’єкт так і називається “Дари Херсонщини”.
За задумом авторів, кавун, від якого відрізаний шмат (у народі називається скибка), символізує всю аграрну продукцію регіону: зернові культури, виноград, сади. Більше на kherson.name.
Пам’ятний знак було встановлено у 1988 році та згодом він став найбільшим артоб’єктом на честь темно-зеленого плоду на всьому просторі України, хоча кавуни вирощують не лише на Херсонщині. Зазвичай баштанні ростуть у відкритому ґрунті, дозріваючи під гарячими променями південного сонця.
До 19 століття баштанна культура не була знайома місцевому населенню, поки оксамитовий і солодкий продукт не завезли кримські татари. У середині XIX століття, за словами історика Андрія Лопушинського, плоди вирощували на території Олешек, а звідти по Дніпру доставляли до Києва та інших міст, а також морем – до Одеси.
Гола Пристань – центр баштанної культури
У 1969 році в Голій Пристані була створена дослідна станція виробництва баштанних культур. Тут стали виводити нові гібриди та сорти кавунів. Голопристанці відправляють кавуни у різних напрямках. Тільки, наприклад, у 2017 році до столиці України вирушили по Дніпру 300 тонн цієї баштанної культури. У наступні два роки цей показник зріс на 200 тонн.
Херсонські кавуни маркуються QR-кодом, у якому зашифровано відомості про походження продукту та місця Херсонщини, які цікаво було б відвідати. До столичних супермаркетів оксамитові плоди надходять, як правило, до Дня Незалежності.
Треба сказати, що ціна однієї ягоди-мандрівниці (саме до такого класу рослин належить улюблений плід) відрізняється у різні роки. На це впливають погодні умови, зокрема наявність весняних заморозків або їхня відсутність.
На початку двохтисячних років у місті було засновано кавуновий фестиваль, а потім з’явилася скульптура.
Потрібно лише перевірений товар
Чому ж кавун так приваблює до себе людей. По-перше, він є джерелом фолієвої кислоти, яка, своєю чергою, є мікроелементом, важливим при процесі кровообігу. По сусідству з цією кислотою ми знаходимо калій, магній, залізо та фруктозу.
Коли йдеться про кавуни та їхню користь для організму, ми не можемо забувати про деякі небезпеки, які вони можуть містити. Ті плоди, що вирушають із ферм, перебувають під різними видами контролю: санітарного, біологічного, хімічного. Але не варто забувати про індивідуальних виробників. Прагнучи надати своїм плодам товарний вигляд, недобросовісні виробники не шкодують для баштанних азотовмісних добрив і стимуляторами росту. Такі дії призводять до високого вмісту нітратів у продуктах і, як наслідок, можливого отруєння.
Часто під гарною оболонкою кавунів ховаються приховані вороги. Це можуть бути шкідливі мікроорганізми, яким допомагають розмножуватися велика кількість води та цукру. Особливо небезпечні тут кавуни, які розрізані та “захищені” харчовою плівкою.
Окрему неприємність несуть плоди, які купують туристи на трасах та дорогах, не зважаючи, що через пористу шкіру вбираються продукти перероблення горючих матеріалів.
Кавуновий фестиваль
Насамкінець повернемося до Голої Пристані. У цьому населеному пункті склалася щорічна традиція проведення кавунового фестивалю “Солодке диво”. На нього з’їжджаються виробники, які репрезентують свої досягнення. Найдивовижнішим є конкурс на звання найбільшого кавуна. Наприклад, у 2011 році найважчим став кавун вагою 42 кілограми. Залишається здогадуватися, як такого показника досягли виробники. Навіть якщо в нього “вклали” якісь заборонені речовини, то є такі екземпляри зовсім не обов’язково, а для фестивалю вони дуже доречні.
Є тут також свій мініфестиваль невеликих кавунів декоративної породи. Тут дуже важливо, щоб кавун був найменшим. Окремі ягоди досягають ваги лише в кілька десятків грамів.
