Ще на самому початку будівництва Херсона на безлісному березі Дніпра в планах губернатора князя Григорія Потьомкіна було перетворити цей степовий край на зелений оазис.
З цією метою великі землі охоче роздавали іноземцям-переселенцям, які займалися виведенням нових сільськогосподарських культур, створенням садів. Через 5 років після початку будівництва Потьомкін уклав контракт з Мофетом англійським садівником для влаштування лісової плантації біля Казенної балки. Більше на kherson.name.
Озеленення почали з парку
Таким чином, вже у 1783 році в парку було висаджено понад 90 тисяч дерев. У 1785 році завдяки старанням Потьомкіна під парк відвели ділянку землі в місті. “Дітище” Потьомкіна розташовувалось між фортецею і передмістям. Катерина II, яка погодила його напевно була тут. Оскільки молодий парк розташований неподалік колійного палацу, який імператриця відвідувала не одноразово.
Деякі містяни стверджують, що знаменитий, старий дуб у центрі парку висадила власною персоною імператриця Катерина II. Проте, достеменно відомо, що імператриця власноруч посадила в нашому місті абрикос перед колійним палацом.
Стосовно парку у центрі міста, який був створений Потьомкіним, після раптової смерті князя він швидко занепав, далі його викорчували. На території влаштували площу, де проводили кінні перегони. Лише у 1869 році, після введення реформи Карнович прийняв рішення про відновлення парку. Протягом кількох років його все ж відродили.
Коли влада розв’язала питання з парком, перейшли до розвитку садівництва та лісництва, озеленення. У зв’язку з відсутністю відповідного посадкового матеріалу та практично повним нерозумінням містян у питаннях догляду за плодовими деревами земство вирішило виправити ситуацію. В місті почали створювати плодорозсадники та популяризувати садівництво.
Земства друкували спеціальні брошури, де за допомогою підрахунків доводили до містян прибутковість нової галузі.
Наступними стали розплідники
У 1887 році за сприяння Володимирського лісництва на території Херсону заклали перший плодовий розплідник. Він займав 2 десятини території у селі Великі Копані. Попит на посадковий матеріал, вирощуванням якого займалися найкращі фахівці був дуже великим. За кілька років розпліднику відвели додаткові площі.
Крім плодових дерев у розплідниках вирощували: дуби, берези, клени, ясені та інші рослини. Земська статистика констатувала факт, що лише у перші 6 років існування розплідник у Великих Копанях виростив та реалізував понад 60 тисяч плодових дерев та 800,5 тисяч лісових порід. За щеплені плодові саджанці люди платили по 5 копійок. Це все дозволило в найкоротші терміни розв’язати серйозні проблеми, які заважали повноцінному озелененню міста та роботі сільськогосподарської галузі.
Свято та озеленення
З 1900 року за прикладом інших міст в Херсоні створили добру традицію проведення свята деревонасадження. Завдяки цьому святу кількість зелених насаджень тут щорічно примножувалася. Усвідомлюючи необхідність збільшення масштабів зелених насаджень у місті, лісове керівництво безплатно відпускало для здійснення свята понад 50 тисяч дерев та кущів різних видів. Головною «силою» озеленення були учні шкіл та студенти університетів.
Зелені насадження парків, скверів у нашому місті перебували у прямому віданні міського садівника. Потребу у посадковому матеріалі заповнювала оранжерея, створена неподалік міського цвинтаря. Окрім квітів в ній вирощували саджанці дерев та кущів лісових порід, хвойники. За свідченнями людей, хвойні породи дерев були гарною окрасою скверів.
Влада разом з містянами спробували замінити частину дерев Олександрівського парку соснами та ялинками, проте нічого не вдалося. Посушлива весна та спекотне літо звели нанівець всі старання.
